Шрифт

1Иоан. (гл.3 ст.1-24)

Апостол на церковно-славянском. Первое соборное послание святого апостола Иоанна Богослова

СОБО~РНОЕ ПОСЛА~НІЕ ПЕ~РВОЕ СТ&А~ГW ҐПО~СТОЛА ЇWА~ННА БГ&ОСЛО~ВА.

ГлавA G

Ви1дите, каковY люб0вь дaлъ є4сть nц7ъ нaмъ, да ч†да б9іz наречeмсz, и3 бyдемъ. Сегw2 рaди мjръ не знaетъ нaсъ, занE не познA є3гw2.

в7 Возлю1бленніи, нн7э ч†да б9іz є3смы2, и3 не u5 kви1сz, что2 бyдемъ: вёмы же, ћкw, є3гдA kви1тсz, под0бни є3мY бyдемъ, и4бо ќзримъ є3го2, ћкоже є4сть.

г7 И# всsкъ и3мёzй надeжду сію2 нaнь, њчищaетъ себE, ћкоже џнъ чи1стъ є4сть.

д7 Всsкъ творsй грёхъ, и3 беззак0ніе твори1тъ: и3 грёхъ є4сть беззак0ніе.

є7 И# вёсте, ћкw џнъ kви1сz, да грэхи2 нaшz в0зметъ, и3 грэхA въ нeмъ нёсть.

ѕ7 Всsкъ, и4же въ нeмъ пребывaетъ, не согрэшaетъ: всsкъ согрэшazй не ви1дэ є3гw2, ни познA є3гw2.

з7 Ч†дца, никт0же да льсти1тъ вaсъ. Творsй прaвду првdникъ є4сть, ћкоже џнъ првdнъ є4сть.

и7 Творsй грёхъ t діaвола є4сть, ћкw и3спeрва діaволъ согрэшaетъ. Сегw2 рaди kви1сz сн7ъ б9ій да разруши1тъ дэлA діaвwлz.

f7 Всsкъ рождeнный t бGа грэхA не твори1тъ, ћкw сёмz є3гw2 въ нeмъ пребывaетъ: и3 не м0жетъ согрэшaти, ћкw t бGа рождeнъ є4сть.

 Сегw2 рaди kвлє1на сyть ч†да б9іz и3 ч†да діaвwлz: 

(За? о7в) всsкъ не творsй прaвды нёсть t бGа, и3 не любsй брaта своегw2.

№i Ћкw сE є4сть завэщaніе, є4же слhшасте и3спeрва, да лю1бимъ дрyгъ дрyга,

в7i не ћкоже кaінъ t лукaвагw бЁ и3 заклA брaта своего2. И# за кyю винY заклA є3го2; Ћкw дэлA є3гw2 лук†ва бёша, ґ брaта є3гw2 првdна.

г7i Не чуди1тесz, брaтіе мо‰, ѓще ненави1дитъ вaсъ мjръ.

д7i Мы2 вёмы, ћкw преид0хомъ t смeрти въ жив0тъ, ћкw лю1бимъ брaтію: не любsй бо брaта пребывaетъ въ смeрти.

є7i Всsкъ ненави1дzй брaта своего2 человэкоубjйца є4сть: и3 вёсте, ћкw всsкъ человэкоубjйца не и4мать животA вёчнагw въ себЁ пребывaюща.

ѕ7i Њ сeмъ познaхомъ люб0вь, ћкw џнъ по нaсъ дш7у свою2 положи2: и3 мы2 д0лжни є3смы2 по брaтіи дyшы полагaти.

з7i И$же u5бо и4мать богaтство мjра сегw2, и3 ви1дитъ брaта своего2 трeбующа, и3 затвори1тъ ўтр0бу свою2 t негw2, кaкw любы2 б9іz пребывaетъ въ нeмъ;

и7i Ч†дца мо‰, не лю1бимъ сл0вомъ нижE љзhкомъ, но дёломъ и3 и4стиною.

f7i И# њ сeмъ разумёемъ, ћкw t и4стины є3смы2, и3 пред8 ни1мъ смирsемъ сердцA н†ша:

к7 занE ѓще зазирaетъ нaмъ сeрдце нaше, ћкw б0лій є4сть бGъ сeрдца нaшегw и3 вёсть вс‰.

к7а (За? о7г) Возлю1бленніи, ѓще сeрдце нaше не зaзритъ нaмъ, дерзновeніе и4мамы къ бGу,

к7в и3 є3гHже ѓще пр0симъ, пріeмлемъ t негw2, ћкw зaпwвэди є3гw2 соблюдaемъ и3 ўгHднаz пред8 ни1мъ твори1мъ.

к7г И# сіS є4сть зaповэдь є3гw2, да вёруемъ во и4мz сн7а є3гw2 ї}са хrтA и3 лю1бимъ дрyгъ дрyга, ћкоже дaлъ є4сть зaповэдь нaмъ.

к7д И# соблюдazй зaпwвэди є3гw2 въ нeмъ пребывaетъ, и3 т0й въ нeмъ. И# њ сeмъ разумёемъ, ћкw пребывaетъ въ нaсъ, t д¦а, є3г0же дaлъ є4сть нaмъ.