Евр. (гл.9 ст.1-28)
Апостол на церковно-славянском. Послание к Евреям святого апостола Павла
КО Е#ВРЕ~ЕМЪ ПОСЛА~НІЕ СТ&А~ГW ҐПО~СТОЛА ПА~VЛА.
ГлавA f7
(Зачaло ™к) И#мёzше ќбw пeрваz ски1ніz њправд†ніz слyжбы, с™0е же людск0е:
в7 ски1ніz бо соwруженA бhсть пeрваz, въ нeйже свэти1лникъ и3 трапeза и3 предложeніе хлёбwвъ, ћже глаг0летсz с™†z.
г7 По вторёй же завёсэ ски1ніz глаг0лемаz с™†z с™hхъ,
д7 злaту и3мyщи кади1лницу и3 ковчeгъ завёта њковaнъ всю1ду злaтомъ, въ нeмже стaмна златA и3мyщаz мaнну, и3 жeзлъ ґарHновъ прозsбшій, и3 скриж†ли завёта:
є7 превhшше же є3гw2 херувjми слaвы, њсэнsющіи nлтaрь: њ ни1хже не лёть нн7э глаг0лати подр0бну.
ѕ7 Си6мъ же тaкw ўстр0єнымъ, въ пeрвую ќбw ски1нію вhну вхождaху свzщeнницы, сл{жбы совершaюще:
з7 во вторyю же є3ди1ною въ лёто є3ди1нъ ґрхіерeй, не без8 кр0ве, ю4же прин0ситъ за себE и3 њ людски1хъ невёжествіихъ.
и7 (За? тк7а) СіE kвлsющу д¦у с™0му, ћкw не u5 kви1сz с™hхъ пyть, є3щE пeрвэй ски1ніи и3мyщей стоsніе.
f7 Ћже при1тча во врeмz настоsщее ўтверди1сz, въ нeже дaрове и3 жє1ртвы прин0сzтсz, не могyщыz по с0вэсти соверши1ти служaщаго,
‹ т0чію въ брaшнахъ и3 питіsхъ, и3 разли1чныхъ њмовeніихъ, и3 њправдaніихъ пл0ти, дaже до врeмене и3справлeніz належ†щаz.
№i (За?.) Хrт0съ же пришeдъ ґрхіерeй грzдyщихъ бл†гъ, б0лшею и3 совершeннэйшею ски1ніею, нерукотворeнною, си1рэчь, не сеS твaри,
в7i ни кр0вію к0злею нижE тeлчею, но своeю кр0вію, вни1де є3ди1ною во с™†z, вёчное и3скуплeніе њбрэтhй.
г7i Ѓще бо кр0вь к0злzz и3 тeлчаz и3 пeпелъ ю4нчій кропsщій њсквернє1ныz њсвzщaетъ къ пл0тстэй чистотЁ:
д7i кольми2 пaче кр0вь хrт0ва, и4же д¦омъ с™hмъ себE принесE непор0чна бGу, њчcтитъ с0вэсть нaшу t мeртвыхъ дёлъ, во є4же служи1ти нaмъ бGу жи1ву и3 и4стинну;
є7i И# сегw2 рaди н0вому завёту ходaтай є4сть, да смeрти бhвшей, во и3скуплeніе преступлeній бhвшихъ въ пeрвэмъ завётэ, њбэтовaніе вёчнагw наслёдіz пріи1мутъ звaнніи.
ѕ7i И#дёже бо завётъ, смeрти нyжно є4сть вноси1тисz завэщaющагw,
з7i завётъ бо въ мeртвыхъ и3звёстенъ є4сть: понeже ничесHже м0жетъ, є3гдA жи1въ є4сть завэщавazй.
и7i Тёмже ни пeрвый без8 кр0ве њбновлeнъ бhсть.
f7i Речeннэй бо бhвшей всsцэй зaповэди по зак0ну t мwmсeа всBмъ лю1демъ, пріeмь кр0вь к0злюю и3 тeлчую, съ вод0ю и3 в0лною червлeною и3 v3ссHпомъ, самы6z же ты6z кни6ги и3 вс‰ лю1ди покропи2,
к7 глаг0лz: сіS кр0вь завёта, є3г0же завэщA къ вaмъ бGъ.
к7а И# ски1нію же и3 вс‰ сосyды служє1бныz кр0вію тaкожде покропи2.
к7в И# tню1дъ кр0вію вс‰ њчищaютсz по зак0ну, и3 без8 кровопроли1тіz не бывaетъ њставлeніе.
к7г Нyжда u5бо бsше њбразHмъ нбcныхъ си1ми њчищaтисz: самBмъ же нбcнымъ лyчшими жeртвами, пaче си1хъ.
к7д (За? тк7в) Не въ рукотворє1ннаz бо с™†z вни1де хrт0съ, противоwбр†знаz и4стинныхъ, но въ сaмое нб7о, нн7э да kви1тсz лицY б9ію њ нaсъ,
к7є нижE да мн0гажды прин0ситъ себE, ћкоже первосвzщeнникъ вх0дитъ во с™†z (с™hхъ) по вс‰ лBта съ кр0вію чуждeю:
к7ѕ понeже подобaше бы є3мY мн0жицею страдaти t сложeніz мjра: нн7э же є3ди1ною въ кончи1ну вэкHвъ, во tметaніе грэхA, жeртвою своeю kви1сz.
к7з И# ћкоже лежи1тъ человёкwмъ є3ди1ною ўмрeти, пот0мъ же сyдъ,
к7и тaкw и3 хrт0съ є3ди1ною принесeсz, во є4же вознести2 мн0гихъ грэхи2, втор0е без8 грэхA kви1тсz, ждyщымъ є3гw2 во спcніе.